Строка новостей
Домой / Украина / Докази, здобуті під час НС(Р)Д, можна поставити під сумнів, якщо читати КПК

Докази, здобуті під час НС(Р)Д, можна поставити під сумнів, якщо читати КПК

Аби поставити під сумнів інформацію, отриману під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, адвокату слід звернути увагу на секретність процесуальних документів. А якщо в них порушень немає — уважно прочитати Кримінальний процесуальний кодекс.

Під грифом «Цілком таємно»

Однією з найболючіших проблем українських захисників є НС(Р)Д, які проводять як щодо їхніх клієнтів, так і них самих. Про порушення, що допускають правоохоронні органи під час проведення таких дій, а також про те, як посіяти сумніви в належності здобутих доказів, адвокати подискутували під час засідання комітету з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України на тему «Хитрощі правоохоронців під час застосування НС(Р)Д: провокація чи фіксування злочину».

Підстави та порядок проведення НС(Р)Д визначені в гл.21 КПК, а також у спільному наказі Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки, голови Державної прикордонної служби, міністра фінансів, міністра юстиції «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» від 16.11.2012.

Відповідно до цих актів усі документи, якими регламентуються НС(Р)Д: клопотання, ухвали слідчого судді, протоколи про проведення — містять таємницю та мають гриф «Таємно» або «Цілком таємно».

Увагу адвоката повинно привернути те, що підготовка таких документів має свої особливості. Наприклад, таємна постанова прокурора про проведення НС(Р)Д має друкуватись у спеціальному відділі прокуратури на комп’ютері, що має специфічні технічні характеристики. Тобто виготовлення такого документа є певною бюрократичною процедурою та вимагає від прокурора зайвих зусиль. Іноді правоохоронці, які не бажають витрачати час, не засекречують постанови, друкують бланки на звичайному комп’ютері й заповнюють їх від руки або допускають інші порушення. Тому, ознайомлюючись із матеріалами справи, адвокат має пильно дослідити постанову на предмет засекречення та розсекречення, а також перевірити наявність усіх реквізитів, визначених в інструкції. Якщо захисник виявить будь-які порушення, він має повідомити про це суд і клопотати про визнання здобутих у ході НС(Р)Д доказів неналежними.

Якщо порушень у постанові не виявлено, адвокати Валерій Поваров та Владислав Грищенко порадили уважно перевірити дати процесуальних документів, що супроводжували проведення НС(Р)Д. Вони також мають бути розсекречені та відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК. Відмова у відкритті потягне за собою визнання отриманих доказів неналежними. Про це йдеться й у постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 (№5-364кс-16).

Важливий нюанс, на який звернули увагу доповідачі: заявити про порушення під час

проведення НСРД має саме адвокат. Адже суд за наявності необхідних відомостей та дозволів на проведення НС(Р)Д не може за власною ініціативою ставити під сумнів процесуальні документи та ініціювати питання щодо розсекречення матеріальних носіїв інформації.

Тонкощі ідентифікації

Якщо з документами все гаразд, адвокат може зробити хід конем і заявити про вимогу щодо надання оригінального носія інформації, як передбачено в КПК. Ні флеш-карта, ні диск, незважаючи на заяви сторони обвинувачення, які робитимуться у цій ситуації, не є оригінальними носіями. Ними є відео- чи аудіозаписувальні пристрої, які не долучатимуться до справи. Звісно, суд пристане на бік прокурора та відмовить у задоволенні подібного клопотання. Однак заява адвоката стане черговим аргументом на користь неналежності доказів.

Також голова комітету Євгеній Солодко порадив уважно досліджувати наявні у справі матеріальні носії інформації. Наприклад, кожен диск має ідентифікаційний номер. І це не номер, присвоєний правоохоронцями та написаний маркером. Це цифри, вичавлені (на старих дисках) або вибиті лазером на основі диску. Якщо ці цифри не зазначені в протоколі, варто запитати в прокурора, яким чином він підтвердить, що диск автентичний. Так само слід поставити під сумнів оригінальність інформації на диску, якщо правоохоронці оберуть носій, дані на якому можна видаляти або дописувати.

Процедурні хитрощі

Окрім процесуальних аспектів, правники торкнулись і процедурних хитрощів, якими не гребують правоохоронці.

Наприклад, трапляється, що працівники

органу досудового слідства викликають підозрювану особу на співбесіду. Їй можуть запропонувати поспілкуватися без протоколу, іноді за межами кабінету — у коридорі або за філіжанкою кави. Якщо правоохоронець попередньо отримав дозвіл на проведення НС(Р)Д щодо свого співрозмовника, спілкування може фіксуватися прихованими засобами, а отримана інформація слугуватиме доказом. Тому доповідачі закликали колег застерігати клієнтів від неформальних розмов із правоохоронцями або ж своєчасно повідомляти захисника, якщо така розмова відбулася.

Інший прийом, який використовують люди в погонах, — отримання інформації з мобільного телефону. Заздалегідь діставши дозвіл на проведення НС(Р)Д, вони пропонують особі залишити десь свій мобільний телефон. Поки людина зайнята іншим, з телефону копіюється необхідна інформація. Наприклад, листування в різних месенджерах. Цікавим є те, що в жодному з протоколів немає посилань на листування у Viber, Telegram, WhatsApp тощо. Звісно, правоохоронці не мають законодавчих дозволів на злом систем. Проте це не означає, що інформація, яка передається через ці мережі, убезпечена.

У підсумку було зазначено, що докази, здобуті в ході НС(Р)Д, можуть бути визнані неналежними, якщо адвокат виявить пильність і наполегливість.

Про Redactor

Проверьте также

Телеведущий Андрей Данилевич отмечает юбилей

19 августа ведущему телеканала «Интер» Андрею Данилевичу исполняется 40 лет. Собранный и серьезный в студии …

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *